Сьогодні, 26 листопада 2020 року від нас пішла директор Інституту ІКАО Суслова Галина Андріївна. Вона пішла з життя на гордому 91-році, з яких жодного дня не провела без роботи. Своїм бажанням працювати і жити вона завжди буде нас надихати, як ніхто інший.
Галина Андріївна народилася 27 лютого 1930 року у Курській області, у сім’ї інженера та викладача, що майже все життя прожили і пропрацювали у Вільнюсі. Ще змалку була допитливою дівчинкою, у погляді якої можна було побачити задатки жінки-керівника, жінки-лідера, про яку згодом будуть писати «Вона ввійшла у наш світ, випереджаючи час».
Галина Суслова достатньо стрімко розпочала свою професійну кар’єру. У 1953 році отримала диплом Горьківського університету на факультеті англійської мови, і згодом стала викладачем англійської мови у Вільнюсі. У той час англійська мова ще не набула популярності, тому багато хто вже тоді захоплювався досконалими знаннями Галини Суслової.
Згодом почала працювати у Вільнюському аеропорту перекладачем, а у 1956-му переїхала з чоловіком в Україну і почала викладати у Київському інституті цивільного повітряного флоту.
У 1965-му році Галина Андріївна здобуває ще одну вищу освіту, заочно закінчивши командний факультет Ленінградської академії цивільної авіації і працює лідирувальником.
Із проголошенням незалежності було необхідно запровадити в Україні стандарти Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО). Тож з 1992 року Галина Суслова стає однією з організаторів проведення у Києві семінару ІКАО, які раніше традиційно відбувалися у Москві.
У 2003 році в Національному авіаційному університеті створено Інститут ІКАО, відкриття якого обумовлене необхідністю координації діяльності цілої низки національних центрів та програм. Із 2005-го незмінним директором Інституту ІКАО була Галина Андріївна Суслова.
Ми пам`ятаємо кожну перемогу, якими Галина Андріївна так пишалася і ми разом з нею, адже вона була Заслуженим працівником освіти України, заслуженим діячем транспорту Болгарії. Нагороджена орденами, медалями та почесними званнями України, Болгарії, Угорщини, Литви і Росії. Кавалером Командорського Хреста ордена Святого Станіслава. Почесним професором низки міжнародних університетів, серед яких — Вільнюський технічний університет ім. Гедимінаса (Литва), Ханкунський авіаційний університет (Південна Корея). Почесним членом музею авіації і космонавтики США (Дайтон), член Всесвітньої асоціації жінок, які зробили вагомий внесок у розвиток міжнародної цивільної авіації, автором понад 180 наукових праць.
Світлі спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи та чесно прожив своє життя, завжди будуть сильніші, ніж смерть.
Поділяємо Ваші біль та горе. Вічна і світла пам’ять……..
Щиро поділяємо біль і тугу рідних й близьких та глибоко сумуємо разом з усіма, хто знав Галину Андріївну. Для нас вона була, перш за все, Вчителем. Так, саме Вчителем з великої літери, оскільки для неї викладання було не лише роботою, а у першу чергу – покликанням. І вчила вона не лише вишуканій англійській мові, якою володіла бездоганно та віртуозно, не тільки складним технологіям забезпечення авіаційної безпеки та міжнародним нормативам ICAO. Перш за все, вона вчила людяності, любові до авіації, відданості професії, відповідальності за доручену справу та виключно позитивному сприйняттю життя попри всі негаразди. Галина Андріївна не вчила просто запам’ятовувати, вона вчила думати і пропускати нове знання скрізь себе, самому доходити потрібних висновків. Глибина її знань була безмежною, а її особистий внесок в розвиток радянської та української авіації важко переоцінити. Але, незважаючи на високий статус, вона завжди була доброзичливою та простою у спілкуванні людиною зі щирою приємною посмішкою, яку випромінювало її обличчя.
Учора зупинилося серце Галини Андріївни, але не зупиняються її добрі справи. Справжні вчителі завдяки пам’яті і вдячності своїх учнів приречені на безсмертя. А Галина Андріївна залишила по собі багато поколінь авіаційних фахівців, які мали честь і щастя навчатися у неї.
Спасибі Вам, дорога наша Галино Андріївно, за Ваше добро, за науку, за щирість та Ваші доброту і мудрість. До Вас завжди можна було звернутися за порадою щодо проблеми будь-якого рівня складності і не було жодного сумніву, що Ви не знайдете і запропонуєте найкраще її вирішення. Ви були для нас зразком в усьому: від ставлення до людей і професіоналізму вищого гатунку до завжди вишуканого та у вищій мірі довершеного іміджу. І ми назавжди збережемо світлу пам’ять про Вас у наших вдячних серцях.
Будемо пам’ятати Вас, Галино Андріївно, і будемо намагатися бути схожими на Вас хоча б частково,
завжди вдячні Вам учні
Шквар Євгеній, Шквар Ольга та уся наша сім’я.
P.S. Дуже хочеться, щоб у ці нелегкі для НАУ часи чинне керівництво прийняло єдино правильне рішення про увіковічення пам’яті Галини Андріївни – авіатора до мозку кісток, яка усе життя віддала розвитку авіації. Безпечне небо над Україною та позитивний імідж КІЦПФ, КІІЦА, КМУЦА, НАУ на світовій арені – це багато у чому її персональна заслуга та результат креативної діяльності очолюваного нею протягом останніх 15 років Інституту ICAO. Дуже хотілося б, щоб цей авторитетний підрозділ НАУ був перейменований на її честь у Інститут ICAO імені Суслової Г.А., а у 1 чи 8 корпусі, або на території НАУ з’явився барельєф чи інша скульптурна композиція з меморіальною дошкою пам’яті Галини Андріївни – це б дало майбутнім авіаторам яскравий приклад лідерства та самовідданості авіаційній професії, а нам, колегам та численним учням Галини Андріївни, це б наочно показало, що її насправді добрі справи та багаторічне служіння КІЦПФ, КІІЦА, КМУЦА, НАУ не залишилися неоціненими його керівництвом.